-
1 основание горы
1) Mathematics: the base of a mountain2) Makarov: bottom of a mountain, the bottom of a mountain -
2 основание горы
ngeol. Berggrund, Bergsohle -
3 основание горы
ngener. pie de la montaña -
4 Основание горы
Русско-английский словарь по прикладной математике и механике > Основание горы
-
5 основание горы
vuorenjuuri -
6 подошва (2.основание горы)
подошва (2.основание горы)מַרגְלוֹת נ"ר, רַגלֵי-הַר נ"ר -
7 основание
заснаванне; заснаваньне; падмурак; падножжа; падножка; падстава* * *ср.— дашчэнту, ушчэнт -
8 основание
с.1. ( действие) foundation, foundingоснование колонны арх. — column socle
основание горы — foot* of a mountain
разрушить до основания (вн.) — raze to the ground (d.)
3. (причина, повод) base; basis (pl. bases); grounds pl., reasonна основании (рд.) — on the grounds (of)
на том основании, что — on the ground that
на общих, на равных основаниях — without special preferences
иметь (все) основания (+ инф.) — have every reason (+ to inf.); have good cause (+ to inf.)
у них имеются все основания (+ инф.) — they have every reason (+ to inf.)
нет оснований (для) — there is no reason (for + ger.)
4. хим. base5. мат. baseоснование треугольника — base of a triangle
-
9 основание
основан||иес1. (действие) ἡ θεμελίωση[-ις]. ἡ ϊδρυση [-ις]:\основание университета ἡ ίδρυση Πανεπιστημίου·2. (фундамент) ἡ βάση, τό θεμέλιο[ν], τό κρηπίδωμα:у \основаниеия памятника στή βάση τοῦ μνημείου· \основание горы οἱ πρόποδες ὀρους, τό ριζοβούνι· разрушать до \основаниеия κατεδαφίζω ἐκ θεμελίων, γκρεμίζω συθέμελα·3. (причина, мотив) ἡ βάση [-ις], ὁ λόγος, ἡ αίτία, ἡ αίτιολογία, ἡ ἀφορμή:законное \основание ἡ νόμιμος αίτια· на каком \основаниеии? μέ ποιά δικαιολογία;· требовать на законном \основаниеии ἀπαιτῶ ἐπί τῆ βάσει τοῦ νόμου· иметь полное \основание предполагать ἔχω κάθε λόγο νά„ύποθέτω· без \основаниеия ^ωρίς αἰτία, ἀδικαιολόγητα, ἀβασίμως· не без \основаниеия ὄχι χωρίς λόγο, δικαιολογημένα [-ως]·4. хим., мат ἡ βάση [-ις], -
10 основание
с1. (по знач. гл. основать) асос гузоштан(и), таъсис (ташкил) кардан(и); основание театра таъсиси театр2. таҳкурсӣ, поя, пойдевор; дом на каменном основании хонаи таҳкурсияш саигин; основание горы доманаи кӯҳ3. асос, моҳият, асл, бунёд4. мн. основания уст. см. оснбва 3;5. сабаб, асос, далел, ваҷҳ, шарт; законное основание асоси конунӣ; на основании судебного решения дар асоси қарори суд; на каком основании? ба чӣ ваҷҳ?; на этом основании дар ин асос6. мат., хим. асос <> до основания тамоман; разрушить до основания тамоман вайрон кардан; на основании чего-л. аз рӯи чизе; на законном \основаниеи мувофики қонун, конунан -
11 основание
[osnovánie] n.1) fondazione (f.)2) base (f.), fondamento (m.); zoccolo (m.)3) motivo (m.)на основании + gen. — in virtù di
-
12 основание (4.горы)
основание (4.горы)תַחתִית נ' -
13 основание
основа́ни||е1. (действие) fond(ad)o;2. (фундамент;тж. перен.) fundamento;bazo (колонны);montbazo, malsupro, piedaĵo (горы);3. (причина) kaŭzo, kialo;motivo (мотив);на како́м \основаниеи? pro kio?, pro kiu motivo?;нет \основанией forestas (или mankas) kaŭzo (или motivo).* * *с.1) ( действие) fundación fгод основа́ния — año de la fundación
2) (фундамент, нижняя часть; тж. перен.) base f, fundamento m, cimiento mоснова́ние коло́нны — zócalo de una columna
основа́ние горы́ — pie de la montaña
класть (положи́ть) основа́ние — poner las bases, basar vt, echar los cimientos
разру́шить до основа́ния — destruir (derribar) hasta los cimientos
изучи́ть до основа́ния — estudiar a fondo
на о́бщих ра́вных основа́ниях — en condiciones de igualdad (paridad); según la norma (la regla) general
3) (причина, мотив) razón f, causa fна основа́нии (+ род. п.) — en virtud de, en razón de
на э́том основа́нии — por esta razón (causa)
не без основа́ния — no sin razón (causa)
с тем бо́льшим основа́нием — con mayor razón, a fortiori
4) хим., мат. base f* * *с.1) ( действие) fundación fгод основа́ния — año de la fundación
2) (фундамент, нижняя часть; тж. перен.) base f, fundamento m, cimiento mоснова́ние коло́нны — zócalo de una columna
основа́ние горы́ — pie de la montaña
класть (положи́ть) основа́ние — poner las bases, basar vt, echar los cimientos
разру́шить до основа́ния — destruir (derribar) hasta los cimientos
изучи́ть до основа́ния — estudiar a fondo
на о́бщих ра́вных основа́ниях — en condiciones de igualdad (paridad); según la norma (la regla) general
3) (причина, мотив) razón f, causa fна основа́нии (+ род. п.) — en virtud de, en razón de
на э́том основа́нии — por esta razón (causa)
не без основа́ния — no sin razón (causa)
с тем бо́льшим основа́нием — con mayor razón, a fortiori
4) хим., мат. base f* * *n1) gener. argumentación, causa, causal, cimiento, fundamentarto, motivo, procedencia, solar, base, cimentación, erección, establecimiento, fundación, pie, planta, razón, solera (стены)2) liter. fuste3) eng. asiento, basada, base de sustentación, embasamiento, pata, zócalo, basamento, lecho, pedestal, polin4) law. autoridad, fundamentación, lugar, móvil, requisito, tìtulo5) econ. condición, fundamento, apoyo, institución6) arch. plinto (колонны, памятника)7) found.engin. capa, estrato -
14 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва -
15 основание
с.1) ( действие) fondation fоснова́ние музе́я — fondation d'un musée
2) филос. raison fзако́н доста́точного основа́ния — principe m de la raison suffisante
3) (причина, мотив) motif m, raison f, cause fс тем бо́льшим основа́нием — à plus forte raison
на како́м основа́нии? — à quel titre?
не име́ть твёрдого основа́ния — pécher vi par la base
име́ть основа́ние предполага́ть — être fondé à supposer; avoir lieu de...
4) (фундамент; тж. перен.) base f, fondement mоснова́ние горы́ — base d'une montagne
разру́шить до основа́ния — détruire de fond en comble
изучи́ть до основа́ния — apprendre à fond
5) хим., мат. base f••на основа́нии ( в силу чего-либо) — en vertu de...
на э́том основа́нии — à ce titre
на ра́вных основа́ниях — à titres égaux
* * *n1) gener. cause, constitution, cuvette (гроба), empattage, empattement, fondation, jeter les fondements, le pourquoi, pied, piédestal, poser les fondements, preuve, raison, sol de fondation (сооружения), support, érection (комиссии и т.п.), embasement, institution, socle, sous-œuvre, sujet, assiette (расчёта налога и т.п.), base, embase, fond, infrastructure (напр., плотины), établissement2) colloq. critère (для суждения)3) liter. lieu, souche4) eng. basement, fondement (под сооружение), naissance, patin, principe, semelle, soubassement, assiette, assise (основания), fondement, lit, naissance (àðûî), sol5) construct. assise, couche d'assise, fondement (ñì. òàûæå fondation), stéréobate, (çæíäàìåíòà) sol de fondation, (çæíäàìåíòà) terrain de fondation, forme6) law. chef, motif7) metal. radier, bloc8) IT. base (системы счисления), substrat (платы) -
16 основание
с.1) (формирование, учреждение) foundation, foundingгод основа́ния — year of foundation
2) ( фундамент) foundation, base [-s]; стр. тж. bed, bedding; (зубца, крыла) rootоснова́ние коло́нны архит. — column socle
основа́ние горы́ — foot of a mountain
разру́шить до основа́ния (вн.) — raze (d) to the ground, destroy (d) completely
3) (причина, повод) grounds pl, reason [-zən]на основа́нии (рд.) — on the grounds (of)
на э́том основа́нии — on these grounds
на како́м основа́нии? — on what grounds?
на том основа́нии, что — on the ground that
на о́бщих / ра́вных основа́ниях — without special preferences
лишено́ вся́кого основа́ния — absolutely unfounded
не без основа́ния — not without reason
име́ть (все) основа́ния (+ инф.) — have every reason (+ to inf); have good cause (+ to inf)
у них име́ются все основа́ния (+ инф.) — they have every reason (+ to inf)
с по́лным основа́нием — with good reason
лишённый основа́ния — baseless [-s-]
нет основа́ний (для) — there is no reason (for + ger)
зако́н доста́точного основа́ния филос. — law of sufficient reason
4) хим. base5) мат. baseоснова́ние треуго́льника — base of a triangle
основа́ние логари́фмов — base of logarithms
-
17 основание
1) temel, esas, negizбез основания - temelsiz2) temel qoyma, temel qoyuv, negiz qoyma, negiz qoyuvдата основания города - şeerniñ temeli qoyulğan tarihı3) (горы, холма) etek -
18 основание
1) темель, эсас, негизбез основания - темельсиз2) темель къойма, темель къоюв, негиз къойма, негиз къоювдата основания города - шеэрнинъ темели къоюлгъан тарихы3) (горы, холма) этек -
19 основание
115 С с. неод.1. (без мн. ч.) rajamine, asutamine, alusepanek; \основаниее города linna asutamine, год \основаниея asutamisaasta;2. alus (ka keem., mat. jne.); (alus)põhi; geol. aluspinnas; песчаное \основаниее ehit. liivalus, свайное \основаниее ehit. vaialus, -vundament, \основаниее степени mat. astme alus, astendatav, \основаниее треугольника mat. kolmnurga alus, \основаниее листа bot. lehealus, \основаниее масштаба mõõtkava alus, \основаниее хвоста sabajuur, разрушить до \основаниея täielikult purustama, maatasa tegema, есть \основаниее считать on põhjust arvata, с полным \основаниеем täie õigusega, на законном \основаниеи seaduslikult, без \основаниея alusetult, põhjendamatult, не без \основаниея mitte just alusetult, küllaltki põhjendatult, на том \основаниеи sel põhjusel, на равных \основаниеях võrdsetel alustel;3. jalam; \основаниее горы mäe jalam, \основаниее колонны samba jalam -
20 вершина горы
Блу-Маунтинс, Голубые горы — Blue Mountains
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Горы возвышенности земной поверхности — так называют значительные возвышенности земной поверхности, более или менее круто поднимающиеся над равнинами или нагорьями (плато). Г. поднимаются иногда отдельно это по большей части сопки (вулканы), но гораздо чаще соединяются в горные цепи и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Горы, род возвышенности — так называют значительные возвышенности земной поверхности, более или менее круто поднимающиеся над равнинами или нагорьями (плато). Г. поднимаются иногда отдельно это по большей части сопки (вулканы), но гораздо чаще соединяются в горные цепи и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
основание — я; ср. 1. к Основать. О. города, государства. Год основания столицы. Столетие со дня основания театра. 2. Нижняя опорная часть предмета, сооружения. Заложить, укрепить о. Каменное, кирпичное о. Естественное о. О. моста, колонны, мачты, горы.… … Энциклопедический словарь
основание — я; ср. см. тж. до основания, на основании, основание 1) к основать Основа/ние города, государства. Год основания столицы. Столетие со дня основания театра … Словарь многих выражений
Взятие горы Маковка — Первая мировая война Дата апрель май 1915 года Место Лесистые Карпаты Итог … Википедия
Штурм Сапун-горы (диорама) — Координаты: 44°33′10.57″ с. ш. 33°34′59.51″ в. д. / 44.552938° с. ш. 33.583198° в. д. … Википедия
Диорама «Штурм Сапун-горы» — Координаты: 44°35′43.9″ с. ш. 33°31′24.77″ в. д. / 44.595528° с. ш. 33.523547° в. д. … Википедия
Лысые Горы (Тамбовская область) — Село Лысые Горы Страна РоссияРоссия … Википедия
Вулканы или огнедышащие горы — Типичная особенностью вулканов, по которой их легко признать это коническая их форма. В. представляют те отдушины, при посредстве которых внутренность земного шара сообщается с его поверхностью, те ходы, по которым из недр Земли доставляются на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Тарбагатай (горы) — У этого термина существуют и другие значения, см. Тарбагатай. Тарбагатай Координаты: Координаты … Википедия
Воробьёвы горы — (в 1924 91 Ленинские горы), название высокого правого коренного берега Москвы реки, напротив Лужниковской излучины, на юго западе города; один из «семи холмов» Москвы. Протягиваются от устья р. Сетуни до Андреевского моста Окружной железной… … Москва (энциклопедия)